Так ми жили – голосні й недолугі,
вплетені в часу стрічку трофейну,
блудні поборники буґі-вуґі,
скурвлені діти міцного портвейну.

жадан. пластунка N.

хто живе на оболоні???

сумно...

ти ніби нерозумів шо ти єдиний хто тут у мене є...
ти ніби нерозумів як мені потрібна була твоя любов... натомість ти розкидав її де-ін-де знов і знов намагаючись справити враження...

любі мої, я вас благаю, цінуйте людей яким ви потрібні, бо більше ви непотрібні нікому з вашими дешевими понтами і дорогими аксесуарами

а по вашому феміда повинна бути сліпа?

знаєте дати стало запамьятовувати набагато легше, тепер це практично не вимагає зусиль, ти просто читаєш то як казку і дати то би крихти ганзеля і греттель... от і все... а раніше було тяжко... фоводилося просто вбивати в голову... от
але легко лише коли є натхнення тому коли його немає то я навіть не беруся

"шукай правду, слухай правду, навчайся правді, люби правду, дотримуйся правди, захищай правду аж до смерті, бо правда звільнить тебе від гріха, від чорта, від смерті вічної" (с)
чеський релігійний реформатор поч. 15 ст. Ян Гус. Захищав правду до самеї смерті і правда врятувала його від смерті вічної...

Про москалів, хохлів і Скрипку

читайте тут

Проект «Эко-шик» от комиссионного бутика Goodbuyfashion

Первое правило настоящего шопоголика – освобождать шкаф от вещей, которые ни разу не надел в течение последнего сезона. Но выкинуть бесценные когда-то платья рука не поднимается, а нести в благотворительный фонд юбку Пустовит тоже как-то странно.

( Read more... )

все звідси

чому натхнення вчитися завше зьявляється в останню мить???

- Ні, більше ніхто не живе,- радісно сказала Пеппі.

- А хто ж тобі каже, коли ввечері йти спати і все інше? - запитала Аніка.

- Я сама,- відповіла Пеппі.- Спершу кажу лагідно, а коли не послухаю, кажу ще раз суворіше, а вже як і тоді не хочу слухатись, то даю собі ляпаса, розумієте?

Томмі й Аніка не дуже її зрозуміли, але подумали, що це, мабуть, добрий спосіб.

- Що ми тепер робитимемо? - запитав Томмі.

- Що ви робитимете, не знаю,- відповіла Пеппі,- але я не можу ледарювати. Я пошуковець, а всі пошуковці не мають ані хвилини вільної.

- Хто ти? - перепитала Аніка.

- Пошуковець.

- А що це означає? - спитав Томмі.

- Пошуковець - це той, хто дає всьому лад і вишу кує речі, які лежать не там, де слід,- відповіла Пеппі, змітаючи на купку борошно, що розсипалося по підлозі.- На світі скрізь валяється повно речей, і треба ж їх комусь вишукувати. От пошуковець і вишукує їх.

так тихо так тихо то ласка крадеться тікає від тебе як все що втекло і втече ще за що ти так плакала і так просила втікає іще й вона нетреба лишися за нею за пташкою сорому і чарівності ласка побігла й не вернеться аж до ночі

давно мучить питання. хм... аж 1.5 хв... бездоглядні діти це швише погано чи добре... ну я не маю на увазі коли за ними зовсім не доглядають, не годують і не миють,... а коли їм дають більше простору, ще більше простору...
а от моє литя вирішило терміново вигнати мене на двір.... від так мушу завершити свої роздуми...

базилік, 4 листки салату, трохи риби приготованої на пару, сіль перець, помідори, радомер, трохи олії першого віджиму чи відтискання, навіть незнаю (вона має смак), таке я їм. смачно. а ще я не розумію, як можна не пити спиртне? люди зробили стільки смачнющих спиртних напоїв що не пити їх це неймовірна жертва. ех. вермут, ром, пиво пиво пиво насправді ром я ніколи не пила... хіхі, але чомусь здається що він дуже смачний... а отаке: глінтвейн, пунш... ех... та шо там казати... шампанське.... моє улюблене знаєте яке,... я небагато шампанського пила, але куштувлаа молдавське, називається крікова, є біле і рожеве, біле мьякіше, набагато краще. а ще дико люблю морозиво зі свіжою мьятоюїжа се добре, піду їсти.

P.S.: кажуть що дірки в сирі утворютються через газ який продокують молочнокислі бактерії... коли я ріжу сир я завше думаю про те шо той газ виходить з тих дірок і розчиняється в повітрі, а ми цього навіть не помічаємо,.... а це мабуть шось схоже на магію

а як поставити павер пойнт?

друзі, хтось збирається їхати на трипільське коло?
мо минулого року хтось їздив і знає як там?

вибачте любі. на нет часу катма... доця моя росте дуже маминою. потребує дуже багато уваги. попри те що все на світі вміє робити сама, і цілком розкута у спілкуванні з людьми і тваринами нікуди нехоче відпускати мене ані на крок. навчилася обійматися. сьогодні обіймала двох хлопчиків з якими ми познайомилися надворі. інші діти часто бувають скуті, тяжка уявити як пьятирічна дитина може боятися річну, та ще й коли та хоче її обійняти чи потиснути руку... хм... 

оу.. все ми нуло ліпше ніж очікувалося дітей було не проштовхнутися, зносили все на своєму шляху,... люблю коли все на місцях, але як же тішило шо вони наводять такий гармидер, як же то у них елегантно виходить... я  вирішила що оскільки ДН дитини то це має бути її свято а не свято батьків, чи родичів... а вона у мене любить діток... любить їх цьомати, або просто спостерігати за ними, тож ми запросили всіх наших друзяк, всього прийшло шестеро діток з мамами... приїхала також бабуся нас привітати, за що ми їй дуже вдячні бо то був будній і ми живемо в різних кінцях міста... стіл намагалися теж зробити дитячий... незнаю наскільки вийшло... піцу пересушили, сирник теж вийшов сухуватий... але дітям здається байдуже було... тягали собі якісь домашньовафельні трубочки з дитячо-заварним кремом і шукали якоїсь халабуди аби там створити якийсь свй особливий порядок....
взагалі вони такі чудні створіння.... а завтра ДН у моєї племінниці, їй має бути 3 рочки... я й на вишнін ДН плакала, і мабуть на мартин плакатиму... поза як дуже вже мені соромно шо я так мало уваги їй приділяю,... але обставини на жаль склалися не на користь наших тісних стосунків. хоч вона доня мого найулюбленішого в світі брата.
життя наше змінюється як йому заманеться, і змінює разом із собою нас... я не раз казала що люди не міняються а міняються лиш обставини, але може десь обставини міняють людей... а за тим усім я чим далі частіше згадую що насувається сесія а квитки на потяг не куплені і квартира не замовлена і грошей зовсім в обріз, а я знову нічого до сесії не вчила і не пишу роботу яка планувалася грунтовною і цікавою але хоче вийти нудною і поверхневою. всетаки дарма я взялася писати про церкву... це ж бо мені чуже, як не крути.
ще одне... вишню похрестили... незнаю, спершу мені несподобалося ніби і все позабували, і зала у пабі якась тіснувала була, і  людей небагато і діти весь день вередували, а зараз дивлюся на фото (за які окрема дяка ірці дружині нашого хрещеного) і тішуся, гарно вестаки було...

щодо подарунків...

ой... люди... всі всі... ой... по перше наші любі хрещені... ми вам дуже дякуємо з те шо звьязалися з нами непутящими.... бо ви у нас дуже гарні, відповідальні, і чемні і ми вас цілуємо любимо і сумуємо.
навіть незнаю з чого почати бо всі подарунки такі надзвичайні, ми отримали і надзвичайну срібну ложку з гравіювання від нашої хрещеною ірці і від неї ж таки дві ікони і причудову суконку виконану в якомусь етно стилі від ірки і грома (який є нашим хрещеним і має дружину яку звуть іркою і яка вміє гарно фотографувати)) і причудову вініпушачу інтератвну кухню від нашої любої тьоті свєти і сестрички варьки і допишу потім. перше це прочитайте

Ребята, нужен просто перепост.

Вот что пишет мама тяжелобольного малыша, между жизнью и смертью которого стоит справка от Минздрава:

Френды и зашедшие на огонек! Пожалуйста, дайте у себя ссылку на этот мой пост. Нам не нужно ни денег, ни донорской крови - нужно просто пробиться в топ или распространить информацию настолько, чтобы ее увидели нужные люди.

Вот ссылка:
http://laventura.livejournal.com/242565.html